Сьогоднi: 22 липня 2017 Читання Біблії: Вихід-10 І Сол.посл. ап. Павла-5  
Бібліотека

Стежка в Життя.

Кожен в своєму житті колись відповідав на питання: «Навіщо ходити до храму Божого?» Ми всі вважаємо себе віруючими людьми, кожен з нас міг би сказати, що в його серці живе Бог. Часто можна почути: «Я вірю в Бога в душі…». Але, насправді, наше життя так від Нього далеко, ми не живемо навіть і думкою про Бога, ніколи не відчували Його присутності в своєму житті. Сім`я, діти, піклування про них, робота, безліч домашніх справ – вся ця суєта насправді до Бога не наближає. Там, де є присутність Божа, там завжди мир і спокій. Саме за цим люди йдуть у храм, побути у гармонії декілька дорогоцінних годин. Або хвилин… Все залежить від того, скільки готова людина залишатись наодинці з самим собою та присвятити свій час Богу. Скільки годин або хвилин зі всього свого життя?

Але Господь вміє чекати, терпляче дивлячись на наші безглузді блукання в цьому світі. Радіючи наверненню нашого серця,запрошуючи нас всіх до справжнього, затишного і такого рідного дому – Свого Храму. Храм Божий – місце, наповнене благодаттю, джерело невичерпної мудрості, яке здатне вгамувати будь-яку спрагу. «Хто знайшов мудрість, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа» (Притч.8:35) Це місце, де на тебе чекають завжди, де готові прийняти тебе таким який ти є насправді. Головне бути щирим, бути самим собою. Ця зустріч з Богом може стати початком твого духовного одужання. В храмі людина обов`язково відчує себе по-справжньому живою, а значить здатною любити та відчувати своє серце. І сльози, цей божественний і такий цінний дар людині, тому підтвердження. Коли відчуваєш дотик Божественної любові до свого серця, розумієш істинний сенс цього життя – а це життя разом з Богом.

Життя знов пробуджується в природі свіжим подихом весни. Нехай і в наших серцях пробудиться бажання шукати цю стежку, яка поведе нас додому, в Храм. А значить і в життя. В Вічність, де існує безсмертна, безцінна людська душа і Сам Бог.

Бога можна «зрозуміти» тільки серцем, слова іноді бувають зайві. А коли ти прийдеш додому? Там на тебе чекають…